Skip to content
Lyric
Dive
Public playlists
My playlists
Search
Sign in
Ще до того як колись І
Мур
,
Борис Книженко
Popularity · Low
+
🇺🇦 Ukrainian · Original
0
0
YouTube
Searching YouTube...
Lyrics
Original
Translation
Bilingual
Ще до того, як колись він міністром став
Павло Тичина жив і кохав, і не знав що
спадок їм залишений навіки буде знищений
І від такої долі - ніхто з нас не захищений
Ми почнемо з кінця
Один девʼять шість і два
Як сльозами покарано
Старого співця
Заходить пан Тельнюк
В нього важлива справа
Питання «життя і смерті»
Ну... гхм - така держава
Заходить обережно
В робочий кабінет
Там серед книжок
Похований поет
- Можна?
- Можна
Єслі осторожна
Знаєте, Тельнюк...
Мені якось
Тривожно
- Тичина, Ви чого?
- Сідайте
В чому справа?
- Вас трєбуєт опять
Совєтская держава...
- Будь ласка, припиніть
Я більше так не можу...
І раптом він піднявся
Увесь на привід схожий
- Подивіться на листа
Ось тут, перед очима
Пише значить Х
Знічений мужчина
Ось так-то значить так
Коли рокі тридцяті
В Сибіру пропадав
серед вовків проклятих
Отримав 10 років
І втратив всю родину
А винуват в усьому хто?
Правильно, Тичина
- Павло Григорич, Можна?
- Я ще не скінчив
Листу лиш довіряти
Так я ще загубив
І Курбаса, і Казку
І «СЛОВО», ВАПЛІТЕ
Який пред вами злодій
Тельнюк, ви знали це?
- Павло Григорич, Можна?
- Дозвольте я продовжу
Він премії ще згадує
Отримані безбожно:
Питає чи не давлять
Медалі, ордени
Які за зраду друзів
Вручені мені?
Раптом він піднявся
Аж на крик зірвався
- Я скільки не просили
Всіх рятувать питався
Коли навіть не просили...
А кляті ордени -
Я гроші віддавав
Усім, кому нужні!
Заплакав гучно, гірко
Той зламаний кларнет
І так почав волати
Що задрижав паркет
Він бився мимо нот
Такий скажений звук
Шкода, що це побачив
Один лиш пан Тельнюк
Один девʼять шість і два
За п’ять – його не стало
Ще пройде шістдесят
І ось тепер ми з вами
Слухаєм разом
Історію з кінця
Як сльозами покарано
Старого співця
Ще до того, як колись він міністром став
Павло Тичина жив і кохав, і не знав що
Одночасно можна буть
Генієм і зрадником
Поетом України
І радянським ватником
Дудкою, месією
Символом любові
І той про кого скажуть
«У нього руки в крові»
І на-грудях медалі
І там портрети Сталіна
А у грудях біль одна
І душа запалена
Хлопчик-той-що-вижив
У «Будинку Слово»
Хоронити друзів
Йому на жаль не ново
Як і хоронити честь
Як і сонячні кларнети
Як Петлюру й УНР...
І як оці сюжети
Вміщає лиш одна
Стомлена людина?
О, все дуже просто
Його ім’я - ...